Про подію Стрітення, з нагоди якої встановлено свято, відомо з Євангелія від Луки. На сороковий день після народження Христа, після закінчення днів законного очищення, Пречиста Богородиця разом з Йосифом Обручником та немовлям прийшла з Вифлеєма до Єрусалимського храму.

За законом Мойсея, батьки повинні були приносити в храм для посвячення Богу своїх первістків (перших синів) на сороковий день після народження. При цьому покладалося в подяку Богу принести жертву.

На виконання закону Матір Божа з Йосифом і принесли Іісуса до храму, а для жертви принесли двох голубенят.

Слов’янське слово «Стрітення» перекладається як «зустріч». Стрітення — це зустріч людства в особі старця Симеона з Богом.

Симеон був чоловік праведний і благочестивий — за переказами, один з перекладачів Святого Письма з єврейської на грецьку мову, який засумнівався в словах книги пророка Ісаї, що Спаситель народиться від Діви. І тоді з’явився йому Ангел і сказав, що він не помре, поки своїми очима не побачить сповнення цього пророцтва.

Симеон довго чекав виконання обіцянки Божої: він жив близько 300 років. І ось у цей день з натхнення Духа Святого він прийшов у храм. І коли Марія з Йосифом принесли маленького Іісуса, Симеон узяв Його на руки і, славлячи Бога, сказав:

«Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, світло на просвіту язичникам і на славу народу Твого Ізраїля».

Йосиф і Матір Божа дивувалися словами Симеона. Симеон благословив їх і, звернувшись до Божої Матері, пророчив Їй про Богонемовля:

«Ось, через Нього будуть сперечатися в народі: одні спасуться, а інші загинуть. А Тобі Самій зброя пройде душу».

Тут же, у храмі, була благочестива вдова Анна пророчиця, вісімдесяти чотирьох років, яка служила Богу постом і молитвою день і ніч усі довгі роки свого вдівства. І вона впізнала Спасителя і, підійшовши, славила Господа і розповідала про Нього всім у Єрусалимі.

Євангеліє від Луки (глава 2, 25-39).

(3)