14 серпня Православна Церква молитовно згадує винесення Чесного Хреста у Константинополі та вшановує пам’ять мучеників Старого Завіту — святу родину Маккавеїв. У народі це церковне свято має назву Перший Спас, яке покладає початок Успенського посту (спасівка), що триває до 28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці.

ВИНЕСЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА

Особливе вшанування Святого Хреста православним народом цього дня пов’язане з подією у Царгороді, коли для подолання хвороб Церква виносила Чесне Древо Хреста Господнього на вулиці, дороги та людні місця і таким чином освячувала життя суспільства, долаючи людські недуги. Наслідуючи цю святу звичку, у цей день віруючі освячують воду, мед, зілля (мак, соняшники, васильки та інші квіти) на духовну поживу, утіху й тілесну користь, молитовно вшановуючи Святий Хрест словами церковної служби: «Сьогодні хрест приноситься, і світ із омани визволяється», «Хрест — охорона всього світу, хрест — краса Церкви, хрест — твердиня народів, хрест — підпора вірним, хрест — янголів слава й демонів поразка».

ПАМ’ЯТЬ МУЧЕНИКІВ МАККАВЕЇВ

Також 14 серпня Церква святкує день святих мучеників Маккавеїв, які постраждали у 166 році до Різдва Христового від поганського сирійського царя Антіоха Єпіфана. Цар насильно насаджав язичницькі культи та традиції у житті святого міста Єрусалима та всієї Іудеї. Навіть осквернив храм Господа, поставивши статую язичницького бога Зевса Олімпійського у Єрусалимському храмі. Багато людей у той час відпало від віри в Істинного Єдиного Живого Бога, але були і мученики за віру.
Дев’яностолітній старець Єлеазар, який викладав Закон Божий, наймудріший релігійний мислитель, за відданість рідній релігії, культурі та традиції був страчений язичницькою владою. Таке мучеництво за віру прийняли й ученики святого старця — сім братів Маккавеїв та їхня мати Соломонія. Святі були засуджені до страти поганською владою іноземців, але вони, незважаючи на муки та страждання, не відмовилися від своєї віри Живого Бога. Подвиги святих мучеників Маккавеїв, старця Єлеазара, матері святих братів — Соломонії надихнув Іуду Маккавея на боротьбу та повстання проти язичницької, безбожної влади. Дотримуючись віри в Єдиного Бога, вшановуючи свої традиції та рідну віру, Іуда Маккавей одержав перемогу над язичниками, очистив не тільки Єрусалимський храм від погані, а й усю рідну землю.

(7)