Історія Лосинівки з найперших часів свого заснування невід’ємно пов’язана з ім’ям великого християнського святого – Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова. Зараз важко відповісти чому лосинівчани першу свою церкву вирішили освятити саме на честь цього святого.

Перша Іоанно-Богословська церква в Лосинівці проіснувала приблизно до 1730-х рр. і знаходилася на розі сучасних вулиць Кірова та Петровського. До сьогоднішнього дня залишається невідомий рік побудови цього храму, а також причина його закриття. Можливо, з часом будівля застаріла, або постраждала від частих на той час пожеж. Першим відомим священиком був Микита Іванович Паскевич. Після будівництва нового храму в ознаменування святості місця на місці старої церкви було зведено капличку. Щороку протягом двох століть напередодні Вербної Неділі віряни з духовенством хресною ходою йшли до каплички, щоб помолитися і освятити вербу. Капличка була зруйнована більшовиками в 1936 році.

Розташування каплички на мапі 1876 р.

Друга Іоанно-Богословська церква була освячена в 1733 році і знаходилася на місці, де тепер споруджено пам’ятник Т. Г. Шевченку, поряд з Лосинівською ЗОШ І-ІІІ ст. Навколо церкви звершувалися поховання священнослужителів та відомих лосинівчан, зокрема, відомо, що біля храму було поховано відому поміщицю пані Каревиху (Варвару Йосипівну Скаковську).

Початок 20 ст. ознаменувався для Лосинівки значним ростом населення, щороку в містечку народжувалося 600-700 малюків, у зв’язку з чим церква вже не могла вмістити всіх віруючих. Після будівництва нової церкви планувалося перенести стару церкву в хутір Гармащину, але цьому завадила нова влада зі своєю ідеологією.

1 червня 1896 року в Лосинівці відбулося зібрання всіх жителів містечка, на якому було одноголосно прийнято рішення про будівництво нового великого храму, що міг би вмістити всіх бажаючих помолитися. Нову церкву почали будувати за проектом Успенської церкви м. Ніжина на місцевому цвинтарі поруч зі старою дерев’яною церквою.

Іоанно-Богословська церква (дерев’яна)

Храм будувався всім селом та був освячений у 1914 році. П’ятиглава, за своєю формою, церква являла собою ковчег. Чотири менших куполи з різних боків оточували центральний, який додавав особливої стрункості силуету церкви. На зелених куполах під блискучим сонцем сяяли позолочені маківки з металевими ажурними хрестами. Фігурна кладка з червоної цегли надавала церкві особливого парадного вигляду, від чого в народі її стали називати «красною». Довжина церкви складала 40 метрів, а ширина – 22 м.

На жаль, гірка доля більшості церков періоду після 1917 р. не оминула й третій храм св. Іоанна Богослова. У 1929 році церкву було закрито безбожною владою, під приводом переобладнати її під електростанцію. Під час страшного голоду 30-х років у церкві складали відібране у людей зерно, а в 1937 році церкву було повністю зруйновано. Найдавніше кладовище Лосинівки було зрівняно із землею, а пізніше на цьому місці було збудовано Будинок культури та пам’ятник Леніну.

У 2004 році в Лосинівці почалося будівництво четвертого в історії селища

Іоанно-Богословська церква (мурована)

Іоанно-Богословського храму. На жаль, через брак коштів, цю богоугодну та історично-справедливу справу не судилося поки що довершити, але православні лосинівці не втрачають надії і покладаються цілком на Волю Божу. На місці останнього лосинівського храму, де донедавна стояв пам’ятник Леніну, громада планує звести капличку і продовжити втрачену традицію щороку освячувати вербу на святому місці.

Останнім часом все голосніше лунають голоси про повернення вулицям старих назв, було б справедливо і доречно перейменувати вулицю Кірова (чужого, як для Лосинівки, так і для України) на Богословську, бо саме на цій вулиці протягом трьох століть височіли три та будується четверта Іоанно-Богословська церква.

Будівництво Іоанно-Богословської церкви в Лосинівці

Незважаючи на страшне гоніння безбожної влади на церкву лосинівці й досі пам’ятають і вшановують 9 жовтня, як день свого небесного покровителя і заступника перед Господом Богом – Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова. Цього дня віруючі знову звертаються до свого молитовника про бажаний мир в Україні та безпеку і здоров’я українських воїнів.

(46)